vaso_87

КИЇВ.   Скільки всього закладено в цьому коротенькому слові. Воно поєднуює мільйони людей лише самим своїм існуванням. Кожного ранку прокидаючись, ідучи на роботу чи на навчання ми проминаємо десятки кілометрів, перетинаємо його із заходу на схід, із півдня на північ,  проїжджаємо над схилами Дніпра не замислюючись над цим. Важаємо себе хазяєвами цього дивовижного багтовікового міста. Не пам'ятаючи історії, та що там історії, більшість киян не цікавить нічого, вони знають лише свій маршрут, який повторюють кожен день, наче роботи вони крокують ним не звертаючи нікуди. Цікаво, коли люди перестали помічати прекрасне, невже єдине що всіх цікавить - це гроші. А взяти сучасну молодь.... де проходить їхнє життя?? на лавочці одного із спальних районів? Чи в якомусь престижному клубі? Чи за комп'ютером?? Та спитайте у будь якого геймера... першим, що він робить починаючи грати - це вивчає світ в якому мешкає його персонаж, тому, що без цього неможливо пройти гру, а якщо і можно то не отримаеш того задоволення, не отримаєш певних бонусних квестів. Чому ж у справжньому житті нікому не потрібні ці бонусні очки, цікаві квести... чи може людям забули сказати, що цим можна цікавитись? чи це приховують спеціально? навіщо комусь що б, наприклад я, вештався вулицями, милувався краєвидами, краще, хай я зайду до якогось модного бутіка та куплю якусь дорогу річ, або сидітиму вдома і підніматиму рейтинги телепрограм, тупо уставившись у екран телевізора.
А скільки чудових будинків стоїть у центрі. У багатьох із них дуже давня і цікава історія. За деякі, як наприклад на Лютеранскій 32, велись справжні бої... Як наслідок - два дуже гарних будинки перетворилися на руїни якими лазять панки та наркомани. Зате наскільки чудовий краєвид відкривається із даху тих будинків!!! та хіба це хвилює тупорилих охоронців чи бикуватих органів правопорядку??
А що коїть із києвом наша влада. Сатровинні будівлі замість реставрації спеціально піджигають, та чекають коли ж вони нарешті впадуть!! Адже земля в центрі коштує великих грошей! Поряд із пам'ятниками архітектури будують велетенські огидні склян уроди. В яких немає ні краплі душі, тільки скло та метал.... та гроші... часто брудні...
Дивлячись на все це хочеться кречати!! та нажаль цей крик ніхто не зверне уваги, а якщо і звернуть - скажуть, що несповна розуму..
Лишаеться лише насоложуватись тим, до чого ще не добрались, тим, що із останніх сил чепляється за життя і продовжує радувати..

Примерно в 900 метрах от трассы, в сторону Чайки находится ДОТ(420 кажется). Он полностью целый однако довольно скучный. Все его помещения - это одна комната. Лазить там негде абсолютно, да и стройка рядом, что тоже удручающе сказывается - в доте куча строй мусора. Во времена войны он должен был перекрывать судя по всему довольно большой участок поля, которое перед ним находилось. Сечас же там находится стройка жилого дома, а чуть далее расположены различные склады.
Координаты ДОТа - http://wikimapia.org/#lat=50.4430348&lon=30.3099275&z=16&l=0&m=a&v=2

 

Так выглядит вход внутрь.

Сегодняшним местом разведки стали ДОТы в районе спорткомплекса "Чайка" и села Белогородка. Три из исследуемых дотов оказались разрушенными. Скорей всего советскими войсками в результате поспешного отступления. Один из обьектов полностью засыпан землей и не представляет никакого интереса( http://wikimapia.org/#lat=50.4232229&lon=30.2781057&z=17&l=0&m=a&v=2 ) остальные же два очень даже интересны. Вокруг одного из них можно біло рассмотреть хорошо сохранившееся остатки бывших окопов и землянок. В целом вылазка оказалась довольно интересной и познавательной.

На этих выходных открыл для себя очень увлекательную игру - страйкбол. Если вы играли в "контрстрайк", "оператион флешпоинт", или любой другой военный шутер, то смысл вам будет понятен, различие одно - сдесь происходит все в реальном времени с реальными людьми на реальной местности. Будь то разрушенное заброшенное здание, лес или пустырь, везде нужно применять тактическую смекалку, свои личные качества, такие как выносливость, терпение, точность стрельбы и конечно же удачу...
В игре присутствуют разнообразные задания и миссии, такие как захват и удерживание здания, захват заложников, поиск различных артефактов в лесу...
В общем и целом игра произвела очень положительно впечатление во всех аспектах, осталось подобрать толковых организованных людей и за победами!!


Короткий перерыв между боями можно дать отдых своим ногам и перевести дух.



А это кажется что я в кого то целюсь, но на самом деле это я просто работаю на камеру, и делаю вид что целюсь чуть левее фотографа(Смога). Тогда у нас было много сил и энтузиазма и мы радовались и бесились))

Что можно делать солнечным воскресным утром? правильно, взять фотоаппарат и пойти искать приключений. В этот раз в ввиде приключения подвернулся заброшенный, поросший травой и деревьями, оставшийся еще со времен второй мировой войны ДОТ №417. По пути спрашиваем дорогу у какого то мужичка видно обитающего где то неподолеку. Дот оказался не таким большим как я думал, но на удивление целым. Даже двери были на местах, что удивительно. Обычно при отступлении, советские войска взрывали такие укрепления. Не обошли года правда и этот ДОТ стороной. На полу всюду чувствуется присутствие бомжей, при входе висит пустая бутылка водки.



В окрестностях дота я нашел очень занимательную вещичку. Если б она не так хорошо сохранилась, то можно было бы подумать что она пережила века!!




Ну и собственно я возле дота. Не мог упустить такой шанс сфоткатся на фоне столь интересного обьекта))

Не далеко от ст. м. Политехническая(выход к киевскому зоопарку), есть один очень занимательный домик. Сколько я там учусь столько он обнесен зеленым забором, и стоит никому ненужным. Полазить по нему оказалось очень даже интересно, а в подвале мы нашли один очень мрачный стульчик:

Я таки засел за ЖЖ и немного разобрался, закинул довольно занимательную галерею фотографий, ради которой все эти напряжения и происходили. По этому поводу собой очень доволен))